#ukraine
Есе
Айдаркова Енеїда
Нова редакція — написана сьогоднішньою мною, своїми словами. Пародія на Котляревського, присвячена всім пілотам — і трохи Ростіку.
Есе
Книжник
Водій гуманітарки з позивним Книжник, який читав вголос у підвалах. Про історії, що тримають людей по цей бік пекла.
Есе
Насіння
Три дні мовчання, пакет насіння соняшника і жінка на ім’я Таня, яка мовчки його перебирала. Про те, як знову почати бути людиною.
Есе
Як ми рятували Рекса
Пес, який гавкав перед кожним прильотом. Перша операція Aidarka: ніч, обстріл, шматок ковбаси і мотузка, сплетена з чогось незрозумілого. Про тих, хто оберігає.
Есе
Банка варення і полковник
Собака-приблуда, якого ми звали Професор, бабуся з однією банкою варення на столі, і смородина, яку я везла три дні по пилюці.
Есе
Скриня
Скриня зі скляними іграшками у підвалі школи і записка олівцем: «Це для дітей, які прийдуть після нас». Про тепло, яке ми пакуємо для людей, яких ніколи не зустрінемо.
Есе
Ростік і небо
Пісні для пілота дронів, якого зробили командиром взводу, — а в цій роботі немає неба. Шашлик, Енеїда і трохи неба для Ростіка.
Історії
Плащ у підвалі
Коли мені було сім, у підвалі жило двадцять три людини. Паспорт, кружка і газета Тетяни Іванівни, вірш про козу — і рука, що знаходить дитину не дивлячись.