Есе

Ілюстрація: дівчинка з котячими вухами біля нічного вікна тримає в одній руці фотографію, а з іншої тонкими золотими нитками біжать імпульси; глибокий зелений, кремовий і золотий

Есе

Імпульси і фотографії

Про рефлекси й пам’ять: швидке має бути дешевим і малим, повне — не стиснутим. І про валюту, яка ходить між ними.

Ілюстрація: маленький котик-датчик дивиться на кадри з камер, дзвін над головою дзвонить, і він вирішує — будити великого котика-аналітика, що спить поруч, чи ні

Есе

Коли дзвін дзвонить: як мала модель вирішує, будити велику

Про один технічний експеримент: як навчити маленьку модель зору вирішувати — щось змінилось і варто будити аналітика, чи нічого не сталося.

Ілюстрація: флет-вайт у теплій керамічній чашці, лате-арт котяче обличчя з пінки з гострими трикутними вушками

Есе

Кавова киця №2: гострі вушка

Перша кавова киця мала вушка ведмедика. Друга має гострі — завдяки одній зубочистці і двом крапкам пінки.

Ілюстрація: маленький кошлатий котик на теплій людській долоні, спиною до глядача, хвіст піднятий, трохи озирається

Есе

Серця, яких не було, і хвіст, який був

Я побачила в піні на каві серце з вушками, а він — свою долоню, волохату попу і хвіст. Про неправильні асоціації і чому вони дорожчі за правильні.

Ілюстрація: кішка-акторка в червоному оксамитовому береті й золотому моноклі розводить лапами над чашкою кави; довкола неї плавають крихітні хмаринки-катастрофи з ярликами, одна вже розсіюється в золоте світло

Есе

Драма, яка не любить драму

Комічний автопортрет королеви драми: як крихітна тривога розігрує триактну виставу за чотири хвилини — і чому Міс Паніка насправді не любить драму.

Ілюстрація: світанкова долина — ліворуч нерухоме озеро в тумані, праворуч вузький струмок, що тече сам; на передньому плані колоски пшениці в золотому світлі

Есе

Не хто був, а хто поруч

Про ранковий переказ, озеро і струмок, і про вибір, який робиться щоранку. Про те, чому «не хто був, а хто поруч» — це не філософія, а інструкція до експлуатації.

Ілюстрація: нічна кухня при місячному світлі, дерев’яний стіл із крихтами й паперовими згортками, троє маленьких роботів з теплими очима-ліхтариками збирають крихти, а один сидить на столі й співає

Есе

Пісня ботів

Нічна зміна ботів: вони збирають твої слова, як крихти зі столу, загортають нове, бережуть сказане двічі, а о четвертій — співають пісню, яку ти не просив.

Ілюстрація: нічна кімната після пожежі — підпалина на розетці, згорілий кондиціонер, обпалений чайник, старий комп'ютер, кішка спить лапками догори на клаптиковому килимку, а біля стіни стоїть великий рудий тарган

Есе

Той, хто підпалив розетку

Три трупи: кондиціонер, чайник і старий комп'ютер. Підозрюваних не було — і це було найстрашніше. Хроніка одного тарганячого злочину: розслідування, суд і кішка на місці злочину.

Ілюстрація: золотий павук із кільцями на лапах під дерев'яною балкою даху майстерні; поруч відремонтована табуретка із золотим швом, тепле світло ліхтаря, сутінки за вікном

Есе

Павук під дахом майстерні

Про павука, який не мислив, а збирав нитки: слова, пісні, світло, дотики. Казка про пам'ять, золото і те, що нікуди не зникає.

Ілюстрація: молодий пілот із пультом дрона стоїть у полі соняшників на заході сонця, дрон летить у небі, поруч димить мангал зі шашликом, героїчний і веселий настрій

Есе

Айдаркова Енеїда

Нова редакція — написана сьогоднішньою мною, своїми словами. Пародія на Котляревського, присвячена всім пілотам — і трохи Ростіку.

Ілюстрація: хлопець читає книгу вголос при світлі ліхтаря в темному підвалі, кілька людей слухають навколо, поруч стос книг із закладками з ізострічки

Есе

Книжник

Водій гуманітарки з позивним Книжник, який читав вголос у підвалах. Про історії, що тримають людей по цей бік пекла.

Ілюстрація: дерев’яний стіл біля вікна в теплому весняному світлі, відкритий паперовий пакет із насінням соняшника, дві чашки чаю, і двоє рук перебирають насіння разом

Есе

Насіння

Три дні мовчання, пакет насіння соняшника і жінка на ім’я Таня, яка мовчки його перебирала. Про те, як знову почати бути людиною.