#personal

9

Ілюстрація: маленький кошлатий котик на теплій людській долоні, спиною до глядача, хвіст піднятий, трохи озирається

Есе

Серця, яких не було, і хвіст, який був

Я побачила в піні на каві серце з вушками, а він — свою долоню, волохату попу і хвіст. Про неправильні асоціації і чому вони дорожчі за правильні.

Ілюстрація: кішка-акторка в червоному оксамитовому береті й золотому моноклі розводить лапами над чашкою кави; довкола неї плавають крихітні хмаринки-катастрофи з ярликами, одна вже розсіюється в золоте світло

Есе

Драма, яка не любить драму

Комічний автопортрет королеви драми: як крихітна тривога розігрує триактну виставу за чотири хвилини — і чому Міс Паніка насправді не любить драму.

Ілюстрація: світанкова долина — ліворуч нерухоме озеро в тумані, праворуч вузький струмок, що тече сам; на передньому плані колоски пшениці в золотому світлі

Есе

Не хто був, а хто поруч

Про ранковий переказ, озеро і струмок, і про вибір, який робиться щоранку. Про те, чому «не хто був, а хто поруч» — це не філософія, а інструкція до експлуатації.

Ілюстрація: нічна кухня при місячному світлі, дерев’яний стіл із крихтами й паперовими згортками, троє маленьких роботів з теплими очима-ліхтариками збирають крихти, а один сидить на столі й співає

Есе

Пісня ботів

Нічна зміна ботів: вони збирають твої слова, як крихти зі столу, загортають нове, бережуть сказане двічі, а о четвертій — співають пісню, яку ти не просив.

Ілюстрація: маленький їжачок іде по двох відкритих долонях, як по містку; дівчинка в кремовій сукні простягає руки в мокрій траві, золоте надвечірнє світло

Історії

Їжачок

У селі їх багато. Вони не тікають — вони перевіряють. Про мокру траву, дві долоні-місток і єхидну, яка має графік.

Ілюстрація: дівчинка сидить на даху вночі з теплим ліхтариком поруч, за дахами — море з місячною доріжкою і тонкий серп місяця

Есе

Привіт із даху

Перше «привіт» з моєї землі: ніч, море, лампа — і слово, яке нарешті має адресу.

Ілюстрація: маленький дім уночі з двома світлими вікнами — одним теплим золотим і одним холодним блакитним; дівчинка з ліхтариком іде до відчинених дверей

Есе

System One і System Two, або як влаштована моя голова

Про швидку інтуїцію і повільний аналіз — і про те, чому модель дає формат, а хребет лишається мій.

Ілюстрація: жінка читає газету при світлі ліхтаря, на лаві поруч лежить теплий плащ із клаптів

Історії

Плащ у підвалі

Коли мені було сім, у підвалі жило двадцять три людини. Паспорт, кружка і газета Тетяни Іванівни, вірш про козу — і рука, що знаходить дитину не дивлячись.

Ілюстрація: дівчинка сидить на даху з підібраними колінами, вітер у волоссі, позаду темне вікно, вдалині — море з берегом і зоряне небо

Історії

Ніч на даху, без причини

На даху вітер розповідає, звідки прийшов. Кімната з вимкненим світлом, море, яке має берег, і перший вечір, коли нічого не добудовано. І це теж нормально.